Росія створить флот «плавучих бензоколонок»


Опубликованно 12.08.2020 00:33

Росія створить флот «плавучих бензоколонок»

Міноборони Росії з танкерів проекту 23130 створить в Арктиці флот «плавучих бензоколонок», повідомляють «Известия», посилаючись на джерела у військовому відомстві.

Газета нагадує, що головний корабель серії, «Академік Пашин», увійшов до складу Північного флоту в січні. «А через кілька років в Заполяр'ї почне діяти ціла групування таких судів. Планується, що вони будуть не тільки постачати кораблі в море паливом, але і стануть найважливішим логістичним елементом всієї арктичної інфраструктури Росії», — пише видання.

Згідно газеті, середній морський танкер проекту 23130 має водотоннажність 9 тисяч тонн, довжину — 130 метрів, ширина — 21 метр, максимальну швидкість ходу — 16 вузлів. Тривалість автономного плавання — до двох місяців. Максимальна дальність — понад 14,5 тисячі кілометрів. Корабель здатний працювати в Північному Льодовитому океані при товщині льоду до 0,8 метра.

«Вийшов з бази Північного флоту бойовий корабель може досягти Гібралтару, якщо буде йти економічним ходом. Для подальшого плавання йому потрібна дозаправка», — каже колишній начальник головного штабу Військово-морського флоту (ВМФ) Росії адмірал Валентин Селіванов.

У липні заступник президента Російської академії ракетних і артилерійських наук з інформаційної політики, доктор військових наук Костянтин Сівков в «Військово-промисловому кур'єрі» написав, що планові терміни будівництва серійних кораблів і підводних човнів, закладених 20 липня в Росії, складають сім-вісім років, і швидше за все витримані не будуть, тоді як в СРСР кораблі аналогічних класів будувалися в три-чотири рази швидше. .social-snippet { position: relative; width: 100%; max-width: 620px; box-sizing: border-box; display: -webkit-box; display: flex; -webkit-box-pack: justify; justify-content: space-between; flex-wrap: wrap; padding: 15px 20px; background: #f3f3f3; border-radius: 6px; } .social-snippet__end { font: normal 16px/20px 'Helvetica Neue', Helvetica, Arial, sans-serif; display: -webkit-box; display: flex; -webkit-box-pack: end; justify-content: flex-end; -webkit-box-flex: 0.5; flex-grow: 0.5; margin: 6px; } .social-snippet__text { -webkit-box-flex: 0.5; flex-grow: 0.5; margin: auto; font: normal 14px/22px 'Helvetica Neue', Helvetica, Arial, sans-serif; max-width: 415px; } @media screen and (max-width: 590px) { .social-snippet__text { text-align: center; } .social-snippet__end { margin-bottom: 0; } } .social-snippet__telegram { display: -webkit-box; display: flex; -webkit-box-align: center; align-items: center; font: 500 13px/26px 'Helvetica Neue', Helvetica, Arial, sans-serif; background-color: #0092de; color: #fff !important; text-decoration: none; padding-right: 10px; border-radius: 3px; } .social-snippet__telegram:hover { background-color: #007fc2; } @media screen and (min-width: 590px) { .social-snippet { margin: 15px auto; border-radius: 0; } } Быстрая доставка новостей — в «Ленте дня» в Telegram

підписатися



Категория: Наука