Декан юрфаку КНУ ім. Т. Шевченка Іван Гриценко: Про обшуки, навчанні під час пандемії і можливої реорганізації факультету

Опубликованно 17.06.2020 18:02

4 червня в Червоному корпусі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка майже 15 годин тривали обшуки. Правоохоронці проводили слідчі дії в кількох приміщеннях університету. ЗМІ, соціальні мережі і телеграм-канали гучними заголовками рясніли і повідомляли сенсаційні інсайди про затримання перших осіб. Декан юрфаку Іван Гриценко погодився на інтерв'ю, в якому розповів про ситуацію на факультеті і виклав своє бачення причин цих резонансних подій.

4 червня в Червоному корпусі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка майже 15 годин тривали обшуки. Правоохоронці проводили слідчі дії в кількох приміщеннях університету. ЗМІ, соціальні мережі і телеграм-канали гучними заголовками рясніли і повідомляли сенсаційні інсайди про затримання перших осіб. Декан юрфаку Іван Гриценко погодився на інтерв'ю, в якому розповів про ситуацію на факультеті і виклав своє бачення причин цих резонансних подій.

- Скільки років ви очолюєте юрфак? Як давно ви працюєте в університеті?

- З жовтня 2007 року став виконуючим обов'язки, а з грудня 2008 року – деканом факультету. Щаслива доля зв'язала мене з університетом в 1974 році, коли став студентом рідної альма-матер. Після завершення аспірантури, з 22 лютого 1983 року, працюю викладачем університету.

- Яким юрфак був 12 років тому, і який він зараз?

- На все життя запам'ятав цифру: за станом на жовтень 2007 року 48,7% викладачів юрфаку не мали наукового ступеня. Коли мене призначили, на факультеті було всього 6 докторів наук. З-за цього ми не могли забезпечити лекторами з науковим ступенем навіть власний факультет, про інших і говорити нічого. Ще однією проблемою був вік. Юрфаку викладачі були найстарішими в університеті. У підготовці юристів Київський університет тоді програвав конкуренцію університетів Харкова, Одеси, Львова. Фактично відсутнє міжнародне співробітництво.

В даний час 100% викладачів профільних кафедр мають вчений ступінь. Було 6 докторів юридичних наук — сьогодні їх 74. Для порівняння, це більше ніж у Могилянки на всіх факультетах разом узятих. Колектив оновився і омолодився. Є доктори наук, яким до 35 років. Замість восьми кафедр стало п'ятнадцять, створені центри вивчення права закордонних країн. Такого розвитку не має жоден інший факультет нашого університету і країни. Хочу зазначити, що ректор університету завжди підтримував юридичний факультет. Без його підтримки якісні зміни були б просто неможливі.

- Які кроки ви для цього зробили?

- Коли Массачусетський технологічний інститут вперше обійшов у міжнародному рейтингу Гарвард і Кембридж, на питання, як це вдалося, президент МТІ відповів про свій принцип менеджера — всі кращі повинні працювати у нас. Мені цей принцип дуже сподобався. Бо раніше було дещо консервативно: викладати повинні тільки свої випускники. Я запросив до нас багатьох молодих викладачів з різних міст. Також ставка на власну молодь себе виправдала. Але це не все, тому що університет — це також і студенти. Факультет робить все для того, щоб у нас вчилися кращі студенти.

Ми почали шукати не тільки розумних, але і мотивованих дітей. Запозичували досвід німецьких університетів і заснували в 2014 році Університет юних правознавців. Як в Україні традиційно працюють з випускниками шкіл? Влаштовують дні відкритих дверей. Це часто формальний захід, на яке батьків приходить більше, ніж випускників шкіл. Ми стали працювати з дітьми, починаючи з шостого класу, хоча у нас ніколи не було проблем з конкурсом. Безкоштовно запрошуємо школярів зі всієї України на лекції по праву. Повний інтерактив і все по-дорослому: у них є студентські, вони отримують дипломи за кожен рік навчання. Діти з майже 500 шкіл зареєструвалися і зараз вчаться в Університеті юних правознавців. Вони не будуть мати преференцій при вступі, але знайдуть щось більш цінне — знання.

Ми досягли розуміння того, що нам недостатньо просто набору студентів, нам потрібен якісний набір. Ці діти мотивовані і цілеспрямовано йдуть до професії своєї мрії ще з середньої школи. Пройде ще кілька років, і я сподіваюся, що основний набір ми будемо робити саме з випускників Університету юних правознавців. До речі, Університет юних правознавців був створений силами наших молодих ентузіастів — магістрів, аспірантів, молодих викладачів. За це я їм дуже вдячний.

- У продовження соціальної теми. Історично юрфак КНУ вважався місцем навчання для дітей української еліти. Став він сьогодні доступніше?

- До ЗНО була спільна для всіх проблема — суб'єктивний людський фактор на вступних іспитах. Тому я завжди був прихильником ЗНО, воно помітно зрівняло можливості для випускників шкіл. Однак не менш вагома проблема не вирішена — відсутність рівного доступу до якісної освіти, зокрема викладання правознавства, іноземних мов.

На засіданні президентської комісії з реформи юридичної освіти я казав: потрібно це починати з шкільної освіти, з радикальних змін у викладанні основ правознавства. Критично не вистачає кваліфікованих вчителів цією спеціальністю навіть у Києві. Наш факультет готовий взяти шефство над певною кількістю шкіл, гімназій, щоб хоча б кілька разів на чверть читати лекції, залучати інтерес дітей до професії юриста, піднімати загальний рівень правових знань школярів. На жаль, ця ідея поки що не сприймається.

Хочу зазначити, що для обдарованих, талановитих дітей юридичний факультет завжди буде доступним. Університет зацікавлений в цьому. Тому що в обдарованих дітей його майбутнє.

- Вже відомо, в які терміни відбудеться вступна кампанія?

- Карантин всі зрушив. Прийом заяв на бакалаврат почнеться 13 серпня. На магістратуру — 5 серпня. По магістратурі у нас останні роки дуже хороші показники. І цим, до речі, часто вимірюють популярність, успішність всього вузу: скільки випускників інших університетів хочуть вступити в нашу магістратуру. За цим показником юрфак кращий в університеті. У 2019 році таких заяв було 579. Ми єдині в університеті маємо сертифікат про міжнародної акредитації магістерської програми, який засвідчує якість освітніх послуг, що надаються факультетом в магістратурі.

- Які переваги від нього магістрам?

- Студент вступає до магістратури на програму подвійного дипломування: два семестри навчається у нас, два семестри — у Вільнюсі. Удосконалює англійську юридичну термінологію і отримує два дипломи: рідної України та країни ЄС. Ця програма діє п'ять років, за цей час не було жодної рекламації. На першому наборі було 12 магістрів. Я, звичайно, хвилювався, як вони впораються, тому що у Вільнюсі повністю англомовне навчання. В результаті двох наших магістрів професора з Німеччини запросили в аспірантуру, одна дівчина відкрила свій бізнес у Вільнюсі, інша — в Польщі. Їх миттєво розібрали.

Участь у таких проектах можливо, якщо є вільне володіння юридичною англійською термінологією. Ми створили спеціалізовану кафедру іноземних мов юридичного факультету. Знову ж, були першими в Україні. Наші студенти вивчають юридична англійська, німецька та французька. Сьогодні на ринку праці фахівці з дипломами юриста і знанням іноземної юридичної мови більш затребувані і заробляють в два-три рази більше. Тут найважливішим стає критерій оцінки наших випускників роботодавцями. Коли я прийшов, ми були на 4-5 місці щорічного рейтингу роботодавців, який ось уже 13 років поспіль проводить журнал "Гроші". В останні роки конкуруємо з Могилянкою за перше місце.

- Як пандемія вплинула на навчальний процес і чи готові ви до дистанційного навчання в подальшому, якщо епідеміологічна ситуація буде погіршуватися?

- Скажу відверто, психологічно викладачі і студенти були не готові. Важко концентруватися, коли немає живого контакту, як в аудиторії. Психологічно було непросто. З іншого боку, ця ситуація прискорила розробку навчальної платформи на базі сучасних технологій для дистанційного навчання. Це загальноуніверситетська платформа, вона вже пройшла апробацію. Якщо карантин буде продовжено, з вересня почнемо її активно використовувати. Загалом, я вважаю, що наш університет гідно вийшов з цієї ситуації, особливих нарікань не було.

- Поговоримо про обшук 4 червня. У ЗМІ багато суперечливої інформації. Хто і на якій підставі проводив слідчі дії?

- Співробітники Національної поліції прийшли з постановою Печерського районного суду про обшук за підписом судді Вовка, того самого. Я не хочу багато говорити про зміст постанови, але, з моєї точки зору, там є певні порушення. Наприклад, не вказано процесуальний керівник з боку прокуратури. Ні один з поліцейських, які проводили обшук, в постанові не вказано. Обшук почався десь в 13:00 і тривав до трьох годин ранку наступного дня, що також є порушенням. Я звернувся до Вищої ради правосуддя, до генерального прокурора, в МВС та ДБР з відповідними зверненнями.

- Коректно вели себе вартові порядку?

- Не можу коментувати самі слідчі дії, тому що мене під час їх роботи в університеті не було. Я весь день був на засіданні Ради прокурорів України. Обшук проходив у кабінеті декана, в кабінетах методистів, у приміщенні секретаріату Вченої ради університету. Всього було залучено кілька десятків поліцейських. Одну двері показово відкривали силою, хоча в цьому не було ніякої необхідності. Цікаво, що вже через годину після початку обшуку в "УНІАН" опублікували фотографії з мого кабінету, а біля Червоного корпусу вже чергували журналісти. Хто і з якою метою "злив" фото і анонсував пресі — питання відкрите.

- Писали, що вас затримали.

- Як бачите, немає. Я на роботі, у своєму кабінеті. Жодних підозр чи звинувачень мені ніхто не вручав. Повісток на допит теж. Зверніть увагу, в постанові суду мого прізвища взагалі немає.

- Обшук проводили по справі про хабарництво або він був пов'язаний з іноземними студентами, про що повідомляли в Міністерстві освіти?

- Обшук був пов'язаний з організацією навчання іноземних студентів. Наскільки мені відомо з власних джерел, їм дали вказівку знайти "мертві душі" на юридичному факультеті серед іноземних студентів. Що це означає? За інформацією деяких ЗМІ, у багатьох приватних і деяких державних закладах освіти, де є проблеми з набором, існує така порочна практика. Зараховують студента, зазвичай іноземця, на перший курс. Це його перший візит. А другий і останній візит — через 5 років за дипломом. За ці послуги, звичайно, "дякують". Відповідально заявляю, що у нас такої практики ніколи не було. Коли я очолив факультет, була така форма навчання, як екстернат. Ми її ліквідували, тому що це абсурд: закон дозволяв за рік-півтора стати юристом. Де таке бачено? Ми цих екстернів, серед яких були і деякі відомі публічні особи, перевели на заочну форму навчання. На тому екстернат на юрфаці закінчився назавжди. У нас неможливо перевестися на наступний курс, не здавши іспити.

- Вилучили щось?

Масу документів. Більше 4 тисяч сторінок екзаменаційних і залікових відомостей. Забрали документи, які ніяк не стосуються навчання іноземців, в тому числі і ті, які не були передбачені постановою. За великим рахунком, вони всі ці документи могли отримати за офіційним запитом. Ми надали, ніяких питань. Навіщо було вриватися до ректора з камерами, перевертати все догори дном у адміністратора декана. Такого за 186 років існування університету ще не було: ні за часів царських жандармів, ні в часи Кгбістів.

- Але справа про хабарництво існує? По ньому вас викликали?

- Розповідаю. Кримінальне провадження за ст 368 було відкрито в листопаді 2019 року. Жодних слідчих дій з того часу не проводилося. Мені відомо, що слідство не зафіксувало жодного факту хабарництва на факультеті на рівні викладачів, завкафедрами, декана, заступників декана. Виробництво триває восьмий місяць. Зараз шукають студентів-прогульників серед іноземців. Напередодні були провокації. Мені нібито "іноземці" всякі смски з "пропозиціями" слали — телефон декана знайти в наш час неважко.

- На телеграм-каналах стали поширювати інформацію про те, що ви нібито вимагали у студента 300 тис. грн хабара. Прокоментуєте?

- Це відверта брехня з метою дискредитації. Коли пандемія спаде, почнеться навчальний рік, я запрошую всіх бажаючих: приходьте на факультет, поспілкуйтеся зі студентами, розпитайте, чи стикалися вони з корупцією з боку декана. З березня минулого року проти мене йде інформаційна атака. В інформаційний простір вкинута маса негативу проти Гриценка. Вигадки про хабарі, корупцію, плагіат, обшук — складові цієї кампанії.

- З чим ви це пов'язуєте?

- Восени цього року, в жовтні, відбудуться вибори ректора, а в листопаді — вибори декана юридичного факультету. Дехто в університеті думає, що я буду висувати свою кандидатуру на посаду ректора. Є кілька людей в університеті, а ще більше за університетом, хто хоче йти на посаду ректора. Це відомі люди.

- У вас є ректорські амбіції?

- Ні. Я про це публічно заявив ще в грудні 2019 року на конференції трудового колективу юридичного факультету.

- Є противники вашого переобрання?

- Цікаве питання. Є кілька людей, які дуже хочуть стати деканом, зробити факультет "сімейним". Тобто люди, які бачать крісло декана хворими очима, є. Зрозуміло, тому що факультет привабливий, самий потужний, приносить університету чимало коштів. У нас найбільша аспірантура: на всіх природничих факультетах трохи більше 200 аспірантів, на одному нашому — майже 190. Половина контрактників в аспірантурі — юристи, і це великі кошти для університету. Багатьох такий успіх дратує. Вони не хочуть мого висунення, розуміючи, що колектив мене підтримує, намагаються всіма силами і методами очорнити, дискредитувати, знищити особисту репутацію.

- Хто, на вашу думку, організував проти вас кампанію з дискредитації?

Зокрема, ці люди працюють в нашому університеті. Я знаю, чиїми руками ця брудна робота виконується. Кишенькова громадська організація "Бюро з протидії організованій злочинності та корупції", керівник Антон Шаповал. Саме через цю ГОшку йдуть вкидання в інформаційний простір.

- Звинувачення в плагіаті, а також неправомірний розподіл квартир серед співробітників факультету — теж вкидання?

- Історія з плагіатом - це справжня провокація. Шум почався з обігу Шаповала. Тоді я дізнався, що наприкінці 2019 року в збірнику "Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції" Дніпропетровського університету ім. Гончара опублікували статтю від мого імені. Для мене це стало новиною. Ні я, ні уповноважені мною особа жодних матеріалів для публікації не надавали. З'ясувалося, що у вихідних даних електронну адресу майже такий, як у кафедри адміністративного права — одну букву замінили. Зазначеного в листі номера телефону у нас взагалі ніколи не було. 10 червня 2020 року редакція збірника повідомила, що статтю зняли з сайту редакції і передруковують тираж. Найближчим часом нові (виправлені) примірники журналу будуть розіслані у бібліотеки України. Це вперше в моєму житті, в історії університету і для самої редакції теж. Я подав позовну заяву в Окружний адміністративний суд щодо цього "плагіату".

Тепер щодо квартири професору Роману Мельнику, завкафедрою адміністративного права. Конференція трудового колективу висунула на отримання квартир двох гідних викладачів. Житлова комісія університету вирішила надати Мельнику. Вся процедура була прозорою і юридично правильною. Ще в грудні 2019 року прокуратура міста Києва винесла постанову про те, що квартира професор Мельнику було видано законно. Мельник звернувся з позовом до Шаповала про поширення недостовірної інформації. Відкрито кримінальне провадження. Яка у нього перспектива — побачимо.

- У ЗМІ з'явилася інформація про можливу реорганізацію юрфаку інститут права. Прокоментуйте, будь ласка.

- Ця ідея не нова. Питання розвитку факультету, його реорганізації викладачі і професура обговорювали і раніше. Зокрема, були пропозиції готувати фахівців не тільки в галузі права, інтелектуальної власності, а також по публічного управління та адміністрування. Практика зарубіжних університетів яскраво свідчить, що саме юридичні факультети та факультети менеджменту краще всього готують фахівців публічного управління та адміністрування. Чому саме зараз, в кінці навчального року, відбувається реорганізація? Думаю, що вирішальним фактором є ті ж майбутні вибори ректора і декана юридичного факультету восени цього року.

- Назвіть головні завдання, які ставите перед собою в разі переобрання деканом.

- Для мене це вдосконалення системи підготовки не просто висококласних фахівців, але лідерів. Які мають широкий світогляд, систему цінностей і власний досвід. Лідерів, готових служити українському суспільству.

Плануємо зосередитися на впровадженні новітніх цифрових технологій в навчальний процес. Розвинена ІТ-інфраструктура сьогодні є невід'ємною складовою конкурентного факультету. Цифровий факультет - це вимога часу і відповідь на такі виклики, як пандемія Covid-19.

Також будемо працювати на збереження сталості кадрового потенціалу, тому що наші викладачі нарозхват: і Верховна Рада, і ЦВК, і Верховний суд, і тому подібне. Нам є чим пишатися.

Категория: Общество